Wp/yrk/Main Page. Wp/yrk/Английский вада. #REDIRECT Английской вада Wp/yrk/Английской вада. Английской вада (англ. "the English language"). Wp/yrk/Венера. Венера - тюку Хаерˮ Системахана планета. Радиусда - 6051,8 км. Wp/yrk/Вэлло, Юрий. Юрий Вэлло (Вэлла), Юрий Кылевич Айваседа (12 марта 1942)-нэнецяʼ книга падбада. Wp/yrk/Ирий. Ирий - тюку Яʼ спутник. Радиус - 1737 км. Wp/yrk/Истомин, Иван Григорьевич. Истомин, Иван Григорьевич (7 февраля 1917—1988)-нэнецяʼ книга падбада. Wp/yrk/Коми Республика. Коми Республика(коми.Коми Республика;луца.Республика Коми-Россияхана регион'я.Тикы парогадава' сэйнэ тарана нарка мар-нюмда Усть-Сысольск. Wp/yrk/Лапцуй, Леонид Васильевич. Лапцуй, Леонид Васильевич (28 февраля 1929—1982)-нэнецяʼ книга падбада. Wp/yrk/Лаханаку «Поговорим - Лаханахава” - Sagastallat samegilli - Puhutaan suomea». «Поговорим - Лаханахава” - Sagastallat samegilli - Puhutaan suomea» — ненец, луца, фин тамна саам лаханаку. «Аргиш-Няпой-Райду» проектхана сертабэй. Вступительное слово из разговорника. регион’ илени” тет вадавна падвы книгавна няха’’нанда Сенений похо’’на ӈэрм яха”на иленя” Яндер хибяри юндарпато’, ханзер’’ нидо’ иле’’, едэй ӈаво тумдбабто’, Маня” ихи”нана” сава ӈэӈгу, тикы финско-саамско- тумдабась, лаханакурць, едэй ӈаво намдась, хибя ханзер” иле, ӈаво пэрӈа. Ти тарем’...АНЬДОРОВА! Wp/yrk/Ледков, Василий Николаевич. Ледков, Василий Николаевич (16 декабря 1933 — 7 марта 2002). Wp/yrk/Луца вада. Луца вада (луц. "Русский язык") — вада. Wp/yrk/Марс. Марс - тюку Хаерˮ Системахана планета. Радиусда - 3386,2 км. Марсхана сидя спутникʼ (Фобос няби Деймос) ӈа. Wp/yrk/Меркурий. Меркурий - тюку Хаерˮ Системахана планета. Радиус - 2439,7 км. Wp/yrk/Ненэцие" автономной округ. Ненэцие" автономной округ (луца.Ненецкий автономный округ) — Россияхана регионʼя (Архангельской область нэда я). Тикы парогадаваʼ сэйнэ тарана нарка мар — нюмда Няръяна марˮ. (22 375 хибяри). Wp/yrk/Ненэця. Ненэця (Ненэцяʼ вада не, ненач, ненэй, ненэц, ненэйне). 41 302 хибяри. Ямалы-Ненёцие автономной ӈокрук, Ненэцие автономной ӈокрук, Красноярской край (Долган-ненэцие район),Коми Республика (Варкута район). Wp/yrk/Ненэцяʼ вада. Ненэцяʼ алфавит. 1 - ӈопой, 2 - сидя, 3 - няхарʼ, 4 - тет, 5 - самляӈг, 6 - матʼ, 7 - сиˮив, 8 - сидндет, 9 - хасую, 10 - юˮ, 11 - ӈопой яӈгня, 20 - сидя юˮ, 21 - сидя юˮ ӈопой, 100 - юрˮ, 1000 - ёнарˮ. Wp/yrk/Ненэцяʼ культура. ; Здесь должен быть текст по-ненецки с общим описанием ненецкого народного искусства и современного состояния национальной культуры ненцев Wp/yrk/Ненэця’ тара. Ненэця’ тарава янганя искуства нивы нга, хэбидя пэрма’ пеля нгэвы. Тей яля маня” ёльцьнггана тарава янганя искуства’ пеля хая. Данилов тарарка сер” нгадимя”: перибтя’ тара-«Сензита туцяко”» нябе хасава тара - «Тынзь’». Тикы” тарада” ты пертя” няби сэдорана не манэ” лабта, Ненеця яхана, Ямал-ненеця яха”на, Таймыр яхана ненеця тара” тарана малангода: «Хаяр», «Сэросэв», «Сёёто Ямал», «Хэйро» нгобкад надимде”. Wp/yrk/Неняӈг, Любовь. Неняӈг, Любовь (Комарова Любовь Прокопьевна) (1931—1996). Wp/yrk/Нептун. Нептун - тюку Хаерˮ Системахана планета. Радиусда - 24764 км. Wp/yrk/Неркаги, Анна Павловна. Неркаги, Анна Павловна (15 декабря 1952) - яхананда мюсерта школам сертавы. Wp/yrk/Плутон. Плутон - тюку Хаерˮ Системахана карлик планета. Радиусда - 1195 км. Wp/yrk/Поговорим на ненецком языке. Ребята, когда вы едете в соседнюю республику или в другую страну вы, конечно же, готовитесь к этой встрече. Вы изучаете культуру страны и народа, живущего там, берете в руки словарики и заучиваете несколько слов на языке, на котором там говорят. Для общения вам необходим набор часто употребляемых слов и фраз. Это правильно и это очень хорошо. А вы никогда не задумывались, что живя в округе, мы не знаем хотя бы несколько слов на ненецком или коми языках. Тогда в настоящем стойбище вам было бы комфортно в гостях у оленеводов и вы были бы самыми уважаемыми гостями. Давайте подготовимся к такой встрече. Предлагаю вам потренироваться и представить, что вы уже собрались в стойбище. Вы приближаетесь на снегоходе к стойбищу. Здесь живут «тыбэртя”» — «оленеводы». Первыми вас встречают ненецкие лайки. Вы останавливаетесь в районе загона оленей или у первых саней аргиша. Первыми к чуму должны идти мужчины, следом женщины. Здороваетесь за руку с хозяином и приветствуете всех словами «ңани’ торова!» Затем хозяйка приглашает вас к столу: «cяйндава”» — «будем пить чай». Попив крепкого чаю, поев аппетитного жаркого из оленины, поблагодарите хозяев «ңарка вада» — «большое спасибо». Подружившись с детишками стойбища, вы можете поиграть в национальные игры. Здесь вы можете предложить поиграть, сказав: «сянакодава”». Уже вечереет, пора и домой. У вас появились новые друзья, впереди - новые встречи. Wp/yrk/Пырерка, Антон Петрович. Пырерка (Пыря) Антон Петрович (7 декабря 1905 — 15 октября 1941) - паднана, ученой. Wp/yrk/Пыря. Пыря (lat:"Esox lucius") - халя. Wp/yrk/Разговорник «Поговорим - Лаханахава” - Sagastallat samegilli - Puhutaan suomea». «Поговорим - Лаханахава” - Sagastallat samegilli - Puhutaan suomea» — ненецко-русско-финско-саамский разговорник, выпущенный в рамках проекта развития этно-экологического туризма между Ненецким автономным округом и губернией Лапландия «Аргиш-Няпой-Райду». Финансирование Европейского фонда регионального азвития из «Программы соседства Коларктик/Интеррег III А Север» в сфере «Образование, исследовательская и инновационная деятельности». Концепция и макет: Галина Платова (Galina Platova)" Вступительное слово из разговорника. регион’ илени” тет вадавна падвы книгавна няха’’нанда Сенений похо’’на ӈэрм яха”на иленя” Яндер хибяри юндарпато’, ханзер’’ нидо’ иле’’, едэй ӈаво тумдбабто’, Маня” ихи”нана” сава ӈэӈгу, тикы финско-саамско- тумдабась, лаханакурць, едэй ӈаво намдась, хибя ханзер” иле, ӈаво пэрӈа. Ти тарем’...АНЬДОРОВА! Wp/yrk/Россия. Российской Федерация(лу."Российская федерация") Восточной Европахана тадтикахад ңэрм няңы Азияхана ңэда я. Я тиркана сямянхат ңарка параңодадава я. Янда тер 2010 год ңокханда 141 927 296 ненэць ңариˮ теда ңани яˮ поңгад сероˮмананда тикы я хасава юдимдейңэ ну. Тикы парагодадаваʼ сейңэ тарана ңарка марˮ- нюмда Москва.Официальной вада-луца. Wp/yrk/Сатурн. Сатурн - тюку Хаерˮ Системахана планета. Радиусда - 60268 км. Wp/yrk/Саха Республика. Саха Республика(саха.Саха Республиката,Саха Сирэ;луца.Республика Саха(Якутия)-Россияхана регион'я.Тикы парогодава' сэйнэ тарана нарка мар-нюмда Дьокуускай(294 138 хибяри). Wp/yrk/Смидович, Пётр Гермогенович. Пётр Гермогенович Смидович (7 (19) мая 1874, Рогачёв, ныне Гомельской области — 16 апреля 1935, Москва) — партийный и государственный деятель СССР. Wp/yrk/Тыко Вылка. Тыко Вылка (1883 — 1960) (Илья Константинович Вылка) Падмада Wp/yrk/Уран. Уран - тюку Хаерˮ Системахана планета. Радиусда - 25559 км.. Wp/yrk/Церера. Церера - тюку Хаерˮ Системахана карлик планета. Радиусда - 487 км. Wp/yrk/Юпитер. Юпитер - тюку Хаерˮ Системахана планета. Радиусда - 71492 км. rect 250 64 399 212 Ио (спутник) rect 445 21 601 150 Европа (спутник) rect 15 472 220 695 Ганимед (спутник) rect 73 220 263 416 Каллисто (спутник) rect 789 226 921 381 Тӧлысь circle 556 454 233 Му Wp/yrk/Ялумд". Выпуск 1 ноября 2012 года, №121 (19888) "Ясавэйм' нюбета ассоциациява сидя юкад' вата по" ямбан яханана манзара. Таӈок по" ямбан сертавэда маля тянё ни"ӈа". Хусувэй тет по" ваерась ассоциацияна ӈapкa ма"лёван' ма"люрцетыва"." Теда ӈод' ассоциацияна манзаям' нерня минрена" нина" нисьты" хасена". Ваеравы япя" пиркана Советдо' ваерась, ханяна нина" нерня манзарава серудо' тасламбиць. Ӈобнзер ибедорӈаць: хурка манзаи" сертась тараӈу". Тикахад' Советхана мэна" нина" ӈэвахаиа мэна няндо' отчётм'намдаць, вадам' сертавы манзаита нямна Александр Белугин хэтась, тикахад' харта манзаямда исполнительной дирекгорӈэ' таранава Галина Платова ваде'ӈась. Вице-президентаӈэ' тарана Ангелина Ардеева Венгриян' ӈэда'этёрмамда вaдe"ӈacь. Маня" ассоциациява финно-угорский тенз' мэта хибяри" Конгресс' членӈэ' тара, ӈодьбянда таняхад' перена манзаина ӈобнзер сертабангуна". Тикахад' ассоциация на Совет' манзаям' пэртина еся" нямна лахарёдо' мэ"ӈаць, тикахад' ханзер ассоциациява общественный организация" конкурсана мэвнда, хуний ӈарка ассоциациява тюку по' сертамбида. Тарця форум тарем' нюмдевы - «Служение народу». Конкурсхана нердевдидо' нерняна товнда похона нюмдеӈгудо. Тедари' тарця конкурсан' хари" манзаи" тэврась тара, вадець: хурка манзаи" культурава нерня минревахана сертамбива, традициина лэтбива"; ханзер средства массовой информация' няюв манзарава"; ява хулцупада луца" няюв серуна хурка. Ханзер ассоциациява яханана илена" ненэциеда нядамбида, нерняку пэръяда. Сямянд' сававна манварана" ассоциациям' товнда сидя ёнар" няхар" яӈганя похона Саляхардахана ваеравнда съездхана нюмдеӈгудо', мядонзэйм' нерденя ня"амгу. Тамна хэтгув': Всероссийский ассоциацияна си"ивумдей съезд' товнда похона Саля'хард маркана ваераӈгу, март' ирий пудана яля" пиркана яндат' товы" хибяри" таняна ма" лангуд'. Округхадана ӈод' делегациява таняюв' ӈэдалаӈгу" Wp/yrk/Ялумд" от 21-02-2013. Тюку ирийхана тарця няна илевамʼ, манзаравамʼ ихиня харвамбиваʼʼ. Пыда иланда нямна ханярина лаханава. Тарця серʼ сава ӈэʼʼнив. Яӈгумыʼʼ нинаʼʼ юрбабна ваниʼʼ тараʼʼ. Евгения Андреевна няхарʼʼюʼʼ самляӈг понанда яӈгумась, Няръяна маркана сюры. Валакада ханяна сюры – хибяхартʼ ехэрада. Харвабнанда хибяхова тененакэда ханя нява сюрӈадонзь? Тарця хибяриʼʼ танябнандо нянаʼʼ падараʼʼ. Тюку ирийна сидндет яӈганя толыркана округна библиотекахана ӈэрмʼ тензʼ ненэциеʼʼ отделкана маʼʼлёва ваерась. Таняна манзарана нинаʼʼ – Зоя Степановна Ивакилева, Надежда Николаевна Талеева маʼʼлёвамʼ хамандаӈаханзь. Пы диʼ Евгения Соболева нямна вадиʼʼ мэʼʼӈаханзь. Сямяндʼ нерде вадамʼ ханавы Надежда Николаевна, пыда ненэцяʼʼ вадавна Евгения Андреевна илевамʼ вадеʼʼӈась. Тарця маʼʼлёвахана няна сёмʼ намдаваць. Евгения Соболева манзаянда нямна лаханась, тикахадʼ сёмʼ мэʼʼӈась. Тарця маʼʼлёванʼ ӈока хибяриʼʼ маʼʼлэйдаць, ӈокаювдоʼ Евдямʼ (таремʼ нида нюмдебавэдонзь) сававна теневавэдонзь. Хибяхова няювʼ ӈопой хардахана илевысь; хибяхова ансамбльхана таравысь, хибяхова няювʼ ӈопой ӈэсыхыдʼ товэхэнзь. Маʼʼлёвахана Евгения Андреевна ням на ӈока ихидʼ миндяʼʼ вадаʼʼ саць. Хусувэй лаханана мэбеʼʼмамда хэтась. Н.М. Канева, А.П. Вергунова, Ф.Х. Ледкова – пыдоʼ «Хаяркана» тараць. Хурка ӈэса Евгения Андреевна? – тикым тамальӈгана таравы хибярина вадеʼʼӈадо. Талеева М.И. – Е.А.Соболевамʼ ёльце савовна теневав. Маняʼʼ педучилищена тоходанаваць, тикахана «Хаяртʼ» ядэрцьʼ пяваць. Тамальӈгана пыда фольклорной группамʼ минревысь. Неʼʼ ӈацекыʼʼ таняна хыноʼʼӈаць. Евгения Андреевна сёда ёльце сомбоясь, ёльце сомбова хыноцеты. Маняʼʼ таня ядэрӈаваць. Пыда нянанаʼʼ ёльце сава ӈэсьты. Ханяӈэна репетицияʼ пуд хардаханда ӈэсьтываʼʼ. Пыда Тыко Вылка улицана илесь, хахаись. Хасавада Валерий Антонович, пыда ӈаниʼ пилибтʼ репетицияханана мэсьты. Сиднаʼʼ саць сахарабсетыхы. Пыдиʼ харда нандиʼ хариʼʼ хардахана мэнархава ӈэсьтываʼʼ. Сяйзятываʼʼ, лаханакурцетываʼʼ. Евгения Андреевна хибярихина нюлакʼ ӈэсьты. Сяхартʼ нисьты ӈаркавна лахана, нисьты тэдор. Ханяӈэна репетицияхаʼ хадёдаватак, пыда масьты: не ӈацекыӈэй, ӈаниʼ мэвна нёда хадюрʼ, ёльцяндаʼ турӈадаʼʼ. Евгения Андреевна ёльце паской, ябтокоця некоцясь. Сёда ёльце хайнасьты. Тамальӈгана маняʼʼ ӈацекэркаява, вадиʼʼ тохолабванʼ сабе ванивацьʼ харваʼʼ. Репетициянʼ тутаваʼʼ, вадина ехэраӈгунаʼʼ. Ватороӈгуваʼʼ валакада – вадина тохолава еʼʼэмня. Теда ихинянʼ масьтымʼ: тамальӈгана ӈамгэсь тарця ӈэвакэва. Вадина ёльцянда тохолабвына ӈэбнана, теда сяӈок сёмʼ теневаӈгуваць! Дуркина С.П. – Пыда Нюдя яхана соявысь, таняхадʼ паӈгуда миӈа. Евгения Андреевна не нюда танясь, Ольга. Маняʼʼ тоходанбавана мальӈгана пыда тамна нюдясь. Небянда манзаяна мэбнанда нядаӈгосьтываʼʼ, не нюмда пэрцетываʼʼ. Евгения Андреевна ёльце сава хибярись, сёнзяда савась, лимбяка. Хибярихина ёльце сава ӈэсьты. Сяӈгартʼ нисьты тёреӈгу, ӈаркавна ниʼʼ лаханаӈгу. Хойхадʼ товыʼʼ ӈацекыʼʼ сававна пэрцетыда, сиднаʼʼ хамандабсетыʼʼ. Ихиняна сава хибяриӈэʼ хаи. Пыда хоюмна ӈэдалёрцеты, хынобц, ярабц маʼʼлабсеты. Краснойхана, Саляхана мэвысь. Таняна ӈокавна паднасьты. «Хаяртʼ» тамальӈгана сидя юкадʼ вата хибяриʼʼ ядэрӈаць, нянэй ненэцяриць. Округмана ӈэдалёрцетываʼʼ, ӈаниʼ мартʼ тэворӈаваць. Паднанаʼʼ нинаʼʼ поӈгана сававна Лукерья Александровна Валей теневаваʼʼ. Пыда нюмда ӈахэтʼ намдурӈаваʼʼ. Тикы нява паднабнанда няхарʼʼ вадамʼ мэʼʼӈаʼʼ. Ненэцяʼʼ, ӈысмаʼʼ, луцаʼʼ вадавна паднасеты. Стихʼʼ, прозамʼʼ падби; тикахадʼ ненэцяʼʼ вадахад луцаʼʼ ваданʼ падвы сертамбида, ханяӈыʼ ӈаниʼʼ ненэцяʼʼ вадахадʼ луцаʼʼ ваданʼ сертаӈгуда. Округ ханана танеда литературно-творческой объединение «Заполярье» паднанаʼʼ поӈгана мэʼʼ. Лукерья Валей округна Ӈарка яхана мюсертаʼʼ ненэциеʼʼ мякана ёнарʼʼ хасуюёнарʼʼ самляӈг юʼʼ няхарамдэй поʼ ӈарка пэвдэй ирийʼ сидя юдимдей толыркана соявысь. Тюку поʼ пудана ирийхана паднанаʼ няна ӈарка соʼʼяма ялямда мэтаваʼʼ. Тарця серʼʼ нерняна ӈэвнда. Теда ӈаниʼ паднава серуна няюв хахаялкана. Лукерья Валей ӈахакудʼ маля падна. Сямяндʼ нюртей падвыʼʼ манзаида «Дружба народов», «Полярная звезда» журналкана ӈадимберӈаць, тикахадʼ «Няръяна вындер» газетанана. Пунаʼ ӈаниʼʼ «Пунушкамʼ» нюбета журналкана, тикахадʼ ЛитО «Заполярье» альманаххана. Сянʼʼ книгада ӈадимяць – «Золотое солнце», «Голос кочевий», «Улыбка белолицей ночи», «На ладонях тундровых просторов». Тюку поʼ Лукерья Александровна тамна ӈопой мядонзэймʼ хамандась. Хаювы сиʼʼив самляӈг яӈганя толыркана этнокультурный центрʼ хардахана маркана иленаʼʼ хибяриʼʼ маʼʼлэйдаць. «Прочен остов чума» - тарем нюмдевы книгаʼ презентациямʼ мэʼʼӈаваць. Хусувэй таняювʼ товы хибяри тарця книгамʼ мядонзэйӈэʼ няʼʼамадась. Ханзер ненэцяʼʼ хойхана невхы похоʼʼна илесаʼʼ, ханзер илевамдоʼ теныʼʼ похоʼʼна мэʼʼӈадо – тикы нямна Лукерья Валей падна. Нянэювна харта соʼʼявы, Ӈарка янда выʼ тер хибяриʼʼ илмʼ манэʼʼлабтамби. Ихиньдя хойхана илевы, вадюданвы пода тензебтемби. Небяʼ, нисяʼ хасанда нямна ихидʼ миндя вадиʼʼ мэʼʼӈа. Едэй книгахана падтавыʼʼ манзаяʼʼ ӈока, ханяӈы тарця манзаиʼʼ харта падтавыда, ханяӈыда ӈаниʼ яӈгумы нябаконда Е.А. Самодурова падтавы. Лукерья Александровна Валей едэй книга округна библиотекахана, школахана тэвӈгу. Тарцямʼ толась ӈацекына харто яндоʼ нямна ӈока мэкад ӈамгэмʼ намдгуʼʼ. – Нён нензювʼʼ, сит пэрӈадмʼ. Савва лахарюнаʼʼ, вэва лахарюнаʼʼ мякана мэканаʼʼ. Ӈарка Санэреʼʼэ савкамда тамдалкая наронда ӈылʼ сюрӈада. Мань ӈодʼʼ сиʼʼив хораʼ хобамʼ сэдʼʼма савками екав. Мятʼ яданиʼ. Ӈарка Санэреʼʼэʼ пумна мятʼ мятюдмʼ. Мякы мякана янʼ сидярихиʼ ӈэвэхэʼ. Едмʼ пяваʼʼ. Ӈаворць малесь, Ӈарка Санэреʼʼэ ӈаниʼ таремʼ ма: – Сюдба Хэтанзи, талей Хэтанзи, мань яханини талейӈэвар яʼ нимня турӈа. Няхарʼʼ ёнреʼʼэ тыʼʼни поӈгана серʼʼ сюндеʼʼэ, харида нямдота тэми таня. Сэрʼʼ сюндеʼʼэ тэми ӈабцата матота мэта ты. Тыʼʼни няби пелямʼ пыда нэкалмыда. Тутна пихиня тэми талеир. Няхарʼʼ ёнреʼʼэмʼ Салтеʼʼэ тоʼ сэртʼ сюрлабтаӈгунаʼʼ. Сэрʼʼ сюндеʼʼэмʼ нибʼʼнанд талеʼʼ юнорка хабтамд мань мэтав. Яханани мань луцаркадмʼ, тедаʼ серʼʼ тарцяʼʼ. Тикамбой серʼʼ таʼ валакада. Мань мяканиʼ ӈэдалэйвʼʼ. Тэвывʼʼ. Ханами нив ӈэдаʼʼ: пуна талэрʼʼмандадама. Едами ӈамав. Пинʼ тарпывʼʼ. (Тюку яхад сёда ӈаниʼ хэӈгада – ярабцяӈэ мэта хана). Таремʼ сырпаʼʼни Няхарʼʼ Санэреʼʼэ, няхарʼʼ ёнреʼʼэмʼ Салтеʼʼэ тоʼ сэртʼ таʼʼаврэйдоʼ. Няхарʼʼ юʼʼ хасава вэнекосавэй няхарʼʼ ёнреʼʼэмʼ сюрлабтэйдоʼ. Няхарʼʼ ёнреʼʼэмʼ хэдревʼ сюраʼʼ. Сэрʼʼ сюндеʼʼэ ти ӈэдакы – нявотанаханда мэта нямюда мареʼʼ ӈэсомана санабалавыʼʼ. Нявотабта ихид мереʼʼӈа. Юнорка хабтами Салтеʼʼэ тоʼ няби сядоʼʼ нимня хайхалав. Няхарʼʼ ёнреʼʼэʼ ертеʼ тасламбахая, Салтеʼʼэ сядʼ ниʼ нултав. Мэта ханʼ нид тад санавани, няхарʼʼ ёнреʼʼэʼ пондʼ таӈга хаʼʼмывʼʼ. Няхарʼʼ ёнреʼʼэ хэдревʼ сюраʼʼ. Нябимдейʼ тад санавани, сэрʼʼ сюндеʼʼэмʼ икʼ ӈандэкад сарвахалав. Няби ӈарка ӈудаʼ сяландʼ мов, ӈэрида ляӈгабтыʼʼ. Техэ ханахани ӈаниʼ санэйвʼʼ. Хабтам ханани пуд валӈав. Неры тоʼʼмаʼ мюмня хэӈгадтав. Мяканиʼ тэвывʼʼ. Юнорка хабтами тэми ӈэдав. Сэрʼʼ сюндымʼ тымʼ нив ӈэдаʼʼ. Мякани тюдмʼ. Едами ӈамав. Хонэйвʼʼ. Хонёдахани нумʼ ялэмы. Ӈобʼʼ ханʼ хырна торахаванонда. Пой ӈутотʼ нултаванонда. Мятю. Тикаехэв Ӈарка Санэреʼʼэ, тэта Санэреʼʼэ манзь ханада: – Тэми талевэр. Ненэсянда ӈодʼʼ талейн ӈэвэн, сит манэʼʼӈадмʼ. Тедаʼ мань харʼʼн вэвадама: талэроʼʼмаданд няхарʼʼ юʼʼ тымʼ татадмʼ. Мякани тоин. Санэрта хая. Нумʼ пэвсюмя. Едамда ӈама, хонэйʼʼ. Хуняна ембаʼʼтолыʼʼ. Паныда мале теневынаʼʼма, тиканда серʼ ембыʼʼ. Ханамда подера. Няхарʼʼ Санэреʼʼэʼ мятʼ ӈэдалэйʼʼ. Танянанда нултада. Едамʼ ханя пэрʼʼ. Wp/yrk/Ялумд" от 21-03-2013. Ӈокханда съездхана самляӈг юʼʼ ӈопой делегатась, тикыʼ хавна Заполярный районхад, Няръяна марʼ администрацияхад, округна депутат турӈаць. Тикахадʼ ӈармбэй хибярина таняць, хуний сидя юкадʼ вата поʼʼ тяхана ассоциациява ӈадимдембава мальӈгана манзараць. Тюкуʼ мэвахана ассоциацияна сермʼ пэртя нинаʼʼ манзаравамдоʼ несэювна хамандадонзь. Ӈэсыхытʼ товыʼʼ нинаʼʼ сидя яляʼʼ ямбан манзараць. Нертей яляхана делегатна хуркариʼʼ встречиʼʼ мэʼʼӈаць. Округна администрацияхана манзаранаʼʼ няювʼ манзараць, тикахадʼ округна депутатʼʼ няюв лахарёдоʼ таняць, Заполярный районхана манзаранаʼʼ няюв ӈаниʼ маʼʼлыць. Ӈэсыхытʼ товыʼʼ хибярина вадеʼʼӈадонзь – хурка тоенана серʼʼ пыдоʼ илесьʼ яханандоʼ таня, хурка серкана нядаӈгова таранарха. Хусувэй яхадʼ товыʼʼ хибяриʼʼ хартоʼ хонарковидоʼ хэтбиць. Тюку ирийна самлянзимдей яӈганя яляхана культурно-деловой центрʼ мякана ассоциацияна съездʼ манзарась. Яляʼ ямбан таславыʼʼ серʼʼ тянё ницьʼ ӈаʼʼ. Сямяндʼ нерде делегатʼʼ ассоциацияна няхарʼʼ поʼʼ ямбан манзаравамʼ намдаць, вадамʼ мэʼʼмы Александр Белугин ассоциацияна президентӈэʼ таранава. Пыдаʼ пуданда хусувэй вице-президентаӈэʼ таравыʼʼ нинаʼʼ хэтадонзь: хурка манзаямʼ няхарʼʼ поʼʼ ямбан тасласаʼʼ. Ӈобкана маʼʼлась сертавыʼʼ манзаядоʼ тянё ниʼʼӈаʼʼ. Ханяӈыʼʼ вице-президент отчётдоʼ «Ӈэрмʼ юнʼʼ» газетахана падвыцьʼʼ. Ассоциацияна съезданʼ хамякова мальӈгана ревизионный комиссия манзарась. Таняна манзаравыʼʼ хибяриʼʼ манэʼʼсарӈадонзь: ханзер танеда есьда ассоциациява мэʼʼмыдась, ханяхад есяʼʼ турӈаʼʼ, ханя ханʼʼӈаʼʼ. Ассоциацияна хусувэй ӈэсыхына харта отделенияда таня. Ӈэсыхыдʼ товыʼʼ хибяриʼʼ лаханаць – ассоциацияна ханзерʼʼ манзаравамʼ хэтаць. Ханяӈы ӈэсыхытʼ товыʼʼ нинаʼʼ хартоʼ сертавыʼʼ манзаидоʼ вадеʼʼӈаць. Ӈэсыхына иленаʼʼ нинаʼʼ ханзерʼʼ манзаямдоʼ маниедоʼ, таремъювʼ манзараʼʼ. Нидоʼ ӈамгахэва тарана серкана нядамбиʼʼ, тикахадʼ хэбидя яляхана ӈобкана ныланавамʼ хамандабсетыʼʼ. «Ясавэйна» манзаравахана няхарʼʼ поʼʼ ямбан нядаӈговыʼʼ хибярина ихидʼ ӈэдаʼʼ вадиʼʼ намдаць, ханяӈы благодарностьʼʼ няʼʼамаць. Всероссийский ассоциацияна медальта таня – «За верность Северу». Тарця медальʼ тюкуʼ мэвахана сидя хибярива няʼʼамӈаханзь, тикы Игорь Николаевич Ледков Краснойʼ ӈэсыхыдʼ, Надежда Агафоновна Бобрикова Омахад. Пыдиʼ ассоциацияна нертей яляхадʼ манзараӈаха. Теда ӈодʼ пыдиʼ манзаядиʼ пуняна ниʼʼ мийʼʼ. Яляʼ нябимдей пеляхана съездхана тэранзёва ваераць. Нерняӈы няхарʼʼ понʼ ассоциацияна манзаравамʼ нерня пэртяʼʼ ненэциеʼʼ тэрамбиць. Президентаӈэʼ ӈокаювʼ нинаʼʼ Александр Белугин маниеванʼ харва. Пыда нерняӈы няхарʼʼ поʼʼ ямбан ясавэйдана таравнда. Тикахадʼ ассоциацияна самляӈг вице-президентада ӈэӈгу, тамна самляӈг хибярива Советхана манзараӈгуʼʼ; Совет старейшин сиʼʼив хибяриʼʼ. Съездʼ ваера. Нерняна ненэциена ивʼ ер манзарава ӈатеʼʼ. Ханзер хусувэй тэравыʼʼ хибярива манзаяханда сыртаʼʼ, тикахадʼ ассоциацияна манзарава переӈгу. Анисья Васильевна тарця вадиʼʼ мэʼʼӈась: – «Мюсерӈамась, тэна мэмась. Тет юʼʼ поʼʼ ямбан выӈгана мюсерӈамась, таӈок поʼʼ ямбан манзарамась. Пуданана «Восход» колхозхана манзарамась, тикы нерцюна «Россиясь», тамна тяхана «Чкаловась» колхозва. «Чкаловхана» манзарась пявась. Тикахад «Россияӈэʼ» колхозваʼ хаясь, тикахадʼ «Восходӈэʼ» хая. «Восходхад» пенсиянʼ тарпываць. Хасаванʼ ня мюсерӈамась. Канюков Елисей Максимович вэсаковʼ, тыʼʼ пэртясь. Саць сава хибярись, сававна манзаравы хибяри. Семьясавэй мюсерӈаваць, тамальӈгана саць сава ӈэдархась. Маӈгартаӈгу нинʼ хардахана илебʼ сава ӈэдакы. Ӈэсыхына илева нямна ирʼ нисьты ядэрʼ, нисьтыва манʼ – хардахана илебʼ сава ӈэдакы. Лакамбой деревнянʼ тутанʼ ӈаврадабтʼ хосеявась, ирʼ таминда хойʼ нямна ядэлаӈгуʼʼ, пуняʼ хэванʼ харвасетываʼʼ. Ӈацекыʼʼ каникултоʼ ёльцеʼ тэвась хоянʼ мякандоʼ парумбаӈгуʼʼ. Сырэй мальӈгана хосеявась тобнана ёлкартанʼ хаёванʼ нисьтыʼʼ харваʼʼ. Мятʼ хэванʼ харвасетыʼʼ. Масьтыʼʼ: ӈэдалаханаʼʼ, ӈэдалаханаʼʼ, мякана хэхэваʼʼ ӈоб, ёлька ниʼʼ тара маняʼʼ нянанаʼʼ. Ӈацекынʼ ӈокаць, ӈобʼ яӈганям вадаманзь. Теда пыдоʼ мал ӈарка хибяриʼʼ, няхар неʼʼ нювʼ маркана илеʼʼ. Маньʼ неʼʼ нюнʼʼ хэвхана илесетыдмʼ. Елена Елисеевна не нюв, теда тоходанвась хаясь, пыда хасава нюкцямда теда пэрӈадмʼ. Культурана манзара, теда манзаравахана высшей образованиеʼ тара, ӈодьбянда тоходана. Маркана илева ибʼӈод ханьʼ сава ӈа. Мякана иба, яӈга тодаламба ниʼʼ тара. Угольʼ пэрць ниʼʼ тара. Ита кранхадʼ миӈа. Харванʼ япда и, харван епьда итап мэӈгунʼ. Омахана тэнаʼʼ мэнана ӈаниʼ хуний система нинархаʼ тара ӈоб, пяхана тодаламбада печьʼ ханяцей сава. Тэнаʼʼ мэнина сырэйхана Омаʼ хэвхана мэсьтыʼʼ, апрельхадʼ нерня хантаʼʼ, таӈы мюсерць яхатоʼ пяӈгудо. Хойхана соябэмʼ. Нисявʼ Василий Филиппович Бобриков войнанʼ хаясь, таняна хавысь. Маньʼ няхар повась, нивʼ тене. Неяʼ хасав Фёкла Ефимовна масьты – ялэʼʼ нисятʼ хэвхана мэсьтынʼ. Саць симиʼ сямы ӈэсьты. Нисянанʼ ядэрцетыдмʼ, ханяна ханда ниняʼ хонараӈгувтиʼ. Нисяʼ хасав сёʼʼ мэта ненэць ӈэвысь, саць сава хибяри ӈэвысь, нямбара. Хибяриʼʼ вадецетыдоʼ, масьты сядота ненэця ӈэвысь. Небяʼ хасав ӈокавна манзарась, самляӈг ӈацекесавэй хаись». Канюкова: Маньзьванʼ ихинян саць сава ӈэдарха. Нябимдей съездхана мэмʼ, тамальӈгана хибяриʼʼ саць поеʼʼларбиць. Теда маниесь: малʼʼ ӈобкана манзараʼʼ. Тейʼ яля маняʼʼ администрацияна манзаранахаʼʼ, депутатʼʼ няюв тэворӈаваць. Хибяна хурка хонарковидоʼ таняць, хусувэйва хонаркусь. Маньʼ вадамʼ мэʼʼӈамась ӈацекына еʼʼэмня. Маняʼʼ ӈэсынана школава ӈарка ниʼʼӈа, ӈацекына тамна нерня самлязимдей классхадʼ тоходанвась Оксинонʼ тэворӈаʼʼ. Ныланава яляхана хардахандоʼ тованʼ харвасеты, яӈга ӈацекыʼʼ тэволава транспортдоʼ яӈгу, хартоʼ есянатоʼ турӈаʼʼ. Пуняʼʼ нерня ӈэдалёрць ирийханда сяӈок есяʼʼ тара? Маньʼ юнрамась: тарця серʼ ханзерʼ таслабʼ сава ӈэдакы? Сидя не нюв ӈэдалёрӈаха, есяʼʼ ӈокавна ханʼʼӈа, ирийханда тетёнарʼʼ селкойʼ тара. Нисяндиʼ хардахана мэвабʼ тамна ханзерков ӈэсьты, харта хосеяӈгуда. Нисядоʼ хойхана мэвабʼ, тикахана хибяримʼ пюртанʼ ӈацекыдʼ ханабнанда. Ханяӈэна масьты: каникулʼ ӈэсондʼ нёя ядэрʼʼ. Ханзер ниʼʼ ядэртʼ, ибʼ ӈод саць ӈахана ваниʼʼӈаʼʼ. Ӈацекына нинаʼʼ татʼʼ, хартоʼ хунуртаʼʼ. Небянатоʼ, нисянатоʼ хэванʼ тованʼ нимʼ харваʼʼ, тикахад нидоʼ манэʼʼманзь хардахандоʼ харваӈгуʼʼ нимʼʼ. Есямʼ таиць, тикахана ӈацекыʼʼ туртаʼʼ. Депутатʼʼ маʼʼнисямʼ: таслаӈгуваʼʼ тарця сермʼ. Маньʼ енамʼ няндоʼ. Корр: Хонгурейхана ассоциацияна отделение ханзер манзара? – Янамбовна манзараваʼʼ. Ханяӈыʼ мэвахана хэвняхад хибяриʼʼ тосьтыʼʼ, нядаӈгосьтываʼʼ. Сяӈгова Англияхадʼ турӈась хибяри, тикахад Финляндияхадʼ турӈась хибяри, Москвахадʼ туртаʼʼ таняць. Пыдоʼ ӈэрмʼ яхана иленаʼʼ хибяриʼʼ иламʼ торомдамбиʼʼ. Ӈэсынана иленаʼʼ няюв лаханасьтыʼʼ. Маняʼʼ нядаӈгосьтываʼʼ, лаханакурць хибяридамдоʼ пюрцетываʼʼ. Маньʼ теда пенсияхана мэмʼ, клубхана манзаямʼ пэрӈадмʼ. Харнʼ группавʼ таня. Теда «Сава сё» ӈэӈгу ӈань хамякуваʼʼ, хыноʼʼтаваʼʼ, вадакомʼ мэтаваʼʼ. Хибярина турцетыʼʼ ӈэй. Ӈобкана малбуйʼʼ манзараваʼʼ. Енамʼ, «Сава сёхона» сававна хынотаваʼʼ. Вадамдоʼ хибярина теневадоʼ, лаханасьтываʼʼ. Нертей манзарасьʼ пябнана саӈгоʼʼвосаркась, тедахова савов. Wp/yrk/Ямалы-Ненэцие автономной ӈокрук. Ямалы-Ненэцие автономной ӈокрук (луца. Ямало-Ненецкий автономный округ) — Россияхана регионʼ я. Нгэрм Уралхана нэда я. Тикы парогадаваʼ сэйнэ тарана нарка марˮ — нюмда Саляʼ харад.